- однісінький
- [оуд(')н’і/с'ін'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
однісінький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
однісінький — а, е, розм. Зовсім, абсолютно один … Український тлумачний словник
один-однісінький — числівник … Орфографічний словник української мови
один-однісінький — одного/ одні/сінького, ч. Зовсім один, самотній, одинак … Український тлумачний словник
єдиний — 1) (такий, крім якого нема нікого й нічого иншого), один, один єдиний, одним єдиний, один одним, одним один, один лиш(е), один тільки, один однісінький, один одніський, одним однісінький Пор. один I 2) (який становить собою внутрішню єдність,… … Словник синонімів української мови
один — I у знач. прикм. (про людину який живе, стоїть тощо окремо від інших), сам, самітний, самотній, один однісінький, одним однісінький, один одним, одним один II ▶ див. безрідний, єдиний 1), єдиний 2), наодинці 1) … Словник синонімів української мови
безрідний — (який не має родичів), безрідник, безрода; безродинний (який не завів родини); самітний, самотній; сам, один, сам один, сам самісінький, один однісінький … Словник синонімів української мови
молоденький — а, е. 1) Пестл. до молодий 1 4). 2) у знач. ім. молоде/нькі, ких, мн. (одн. молоде/нький, кого, ч.; молоде/нька, кої, ж.). Ті, хто має небагато років … Український тлумачний словник